Торговельні марки

Торговельна марка - це обличчя компанії. Реєстрація торговельних марок - це ефективний спосіб захистити ваш знак і запобігти його привласненню конкурентами. Пошук торговельних марок за 1-2 дні, реєстрація - від 7,5 місяців, дія свідоцтва - 10 років з правом подальшого продовження. Докладніше...

Авторські права

Реєстрація авторських прав на комп'ютерні програми, бази даних та всі типи творів: художня і наукова література, сценарії і статті, вірші, музичні твори, картини, ескізи, скульптура, фотографії, архітектурні проекти та інші. Підготовка і подання заявки за 1-2 дні, реєстрація за 2-2,5 місяці. Докладніше ...

Винаходи і корисні моделі

Патент на винахід або на корисну модель - захист конструкції пристроїв, способів та методів здійснення технологічних операцій, речовин та сумішей, нових способів використання. Патентуємо від зубної щітки до літака. Отримання патенту за строк від 3-х місяців, строк дії патенту до 20 років. Докладніше...

 

Промислові зразки

Патент на промисловий зразок - це захист дизайну меблів, одягу, інтер’єрів, посуду, пристроїв, кулінарних виробів, етикеток, упаковки та інших речей. Отримання патенту за строк від 3-х місяців. Строк чинності патенту - 15 років. Докладніше ...

 

Договори передачі прав

Ліцензійні договори, договори передачі прав дозволять вам передати чи отримати права на інтелектуальну власність. Підготовка договору за строк від 2-х днів, реєстрація договору за строк від 2-х місяців. Докладніше ...

 

Інші послуги

Реєстрація географічних зазначень, топографій мікросхем, внесення патентів і торгових марок до митного реєстру, підготовка запитів та листів попереджень, консультації з питань, що стосуються інтелектуальної власності. Детальніше ...

 

Проблеми інтелектуальної власності

Проблема доменних імен в Україні
Який взаємозв'язок між торговельними марками і доменними іменами? Чи можна боротися з кіберсквоттерами?

Яку форму правової охорони обрати для комп'ютерної програми?
Багато хто вважає, що патентування програм – зло, яке буде лише гальмувати розвиток технологій. Спробуємо довести зворотне.

У кого є права (авторські), той і правий
Як охороняються авторські права? Як можна і як не можна використовувати чужі авторські твори? В чому різниця між охороною авторських прав і патентуванням? Відповіді на ці та інші питання наведені в цьому інтерв'ю.

Знак у законі
Які бувають торговельні марки? У чому різниця між торговельною маркою й товарним знаком? Як зареєструвати торговельну марку? Які торговельні марки не можна реєструвати? Як використовуються торговельні марки в інтернеті?

Хто заплатить за музику?
У нашім суспільстві дотепер немає розуміння того, чому законодавство про авторське право передбачає стягнення плати за використання музики, що звучить у клубах і кафе, кому і як потрібно за неї платити. У цій статті в доступній формі даються відповіді на ці питання.

Еволюція торговельної марки
У статті представлена історія торговельних марок від найдавніших часів до сучасності. Наведено зображення найпершої офіційно зареєстрованої торговельної марки у світі, а також зображення першої торговельної марки України.

Про шкоду надмірної популярності торговельної марки
Кожен власник торговельної марки бажає, щоб вона була популярною, але у популярності є і негативна риса.

Як зареєструвати авторські права на веб-сайт?
Всі частіше власники веб-сайтів цікавляться можливістю реєстрації авторських прав на них. З точки зору законодавства веб-сайт є комплексним об'єктом, що складається з багатьох складових. Як діяти власникові веб-сайту, щоб максимально захистити свою інтелектуальну власність? Відповідь на питання надано у цій статті.

Патент як паливо практичної зацікавленості
Випускник Харківського інституту радіоелектроніки Олександр Северинський запатентував технологію гібридного двигуна й зміг домогтися від компанії Toyota значних ліцензійних платежів за право використання його винаходу. Подію, що збурила науковий світ України, для "Дзеркала Тижня" коментує патентний повірений Дмитро Романенко.

Фільтруй патент!
Скандали і суди навколо патентів і матеріальних дивідендів, не рідкість в світовій практиці. Чесного винахідника захищає чесно одержаний ним документ. А хто захистить споживача від інколи сумнівного ноу-хау або виробника - від шахраюватих кулібіних?
Для "Украинской технической газеты" коментує патентний повірений Дмитро Романенко.

Чи завжди є корисною корисна модель?
Патент на корисну модель стає все більш популярним серед наших клієнтів. Але необхідно пам'ятати, що зловживати таким патентом не варто.

Основні критерії схожості торговельних марок
У цій статті на прикладах постараємося дати відповіді на найбільш типові запитання про критерії схожості товарних знаків , розглянути ряд типових ситуацій.

Як зареєструвати псевдонім?
В статті розглянуті варіанти реєстрації псевдонімів, проаналізовані переваги і недоліки кожного з цих варіантів.

Видатні винахідники і винаходи

Таємниці винаходів Ніколи Тесли
Стаття про геніального сербського фізика, наукова спадщина котрого досі зберігає велику кількість загадок і таємниць.

Професор М.Д. Пільчиков - харківський Тесла
В XIX столітті в Харкові жив і працював видатний фізик, винаходи якого вражали оригінальністю і новизною.

Іван Пулюй - український винахідник Х-променів
Дивовижне відкриття українського фізика, що використовується зараз в кожній лікарні, але не принесло своєму авторові ні слави, ні визнання.

Забуті винаходи Герона Александрійського
Дві тисячі років тому жив винахідник, що створив реактивний пристрій, торговельний автомат, автоматичний театр, гідравлічний насос і який вмів перетворювати воду у вино. Його ім'я - Герон Александрійський.

Історія винайдення ліфта
Від примітивних стародавніх підйомників до космічного ліфта. Винахідник безпечного ліфта, перші патенти на ліфт, протистояння гідравлічних і парових ліфтів, винахід електричного ліфта, самі незвичайні ліфтові панелі.

Хто винайшов телефон? (частина 1)
Александер Белл, Еліша Грей, Антоніо Меуччі та ще десяток інших винахідників причетні до створення телефону. В цій статті відновлена точна хронологія подій XIX сторіччя, що дозволяє зробити висновок і назвати ім'я винахідника телефону.

Хто винайшов телефон? (частина 2)
Продовження статті про винайдення телефону і суперечках щодо першості.

Гумор

Найбезглуздіші патенти України
Автомобіль для збору платежів від населення, вічні двигуни на будь-який смак, пристрій для використання енергії зростання дерев, оригінальний спосіб утилізації вихлопних газів, піраміда для вирощування волосся та інші "досягнення" вітчизняних винахідників.

Товариство Чіндогу - товариство нікчемних винаходів
Винахідництво настільки розповсюджено в повсякденному життя громадян Японії, що навіть гумор не обходиться без винаходів. Найбільш смішні і дотепні винаходи створюють учасники товариства Чіндогу.

Найбезглуздіші патенти США
Практичні й прагматичні американці намагаються заробити навіть на самих абсурдних винаходах. Серед них: спосіб гри з котом, спосіб гойдання на гойдалці, парасолька для захисту пива від сонця, труна, яка нахиляється, кухоль для пілотів тощо.

Патентована дурниця, або панацея по-російськи
Патенти Росії на способи зцілення за допомогою чарівної палички, черепахових панцирів і космічних булочок.

Найбезглуздіші патенти Європи
Віз-катамаран, кінський автобус, спосіб транспортування льодяних кульок з Антарктиди до Австралії, спосіб запобігання війні між США, Росією і Китаєм, діжка-капелюх та інші винаходи із країн Європи.

Автор: Дмитро Жуванов

Опубліковано 11.12.2008

    23 березня 1898 року одеська газета "Южное обозрение" повідомила, що професор М.Д. Пільчиков з Харкова прочитає публічну лекцію про електромагнітні хвилі з демонстрацією "багатьох вражаючих дослідів". За допомогою винайдених професором пристроїв, писала газета, можна буде підривати міни, що розташовані на великій відстані, стріляти із гармат, не наближаючись до них, керувати на відстані семафорами, морськими маяками, годинником.
   Оголошена лекція відбулася 25 березня в Біржовій залі Одеси. Досліди і справді виявилися незвичайними. Вчений, як і обіцяв, за допомогою радіохвиль на відстані запалив світло в моделі маяка, привів до руху модель залізничного семафора, зробив постріл з маленької гармати, нарешті, в резервуарі, влаштованому прямо в залі, висадив у повітря "міну". При цьому для більшої наочності була потоплена модель яхти. Публіка була в захопленні. Подумати тільки, всього лише два роки тому світ дізнався про приймач-грозовідмітник Попова, патенти Марконі, і ось вже наука в особі професора Пільчикова демонструє такі розробки в області використання "бездротового телеграфу", які ніхто навіть уявити не міг! Це був перший в світі приклад застосування радіоуправління. Лише 1 липня сербський вчений {Нікола Тесла} подав патентну заявку на спосіб радіоуправління, і лише у вересні в Медісон-Сквер-Гарден (Нью-Йорк) на щорічній електричній виставці він продемонстрував свій знаменитий радіокерований кораблик.

   Хто ж цей харківський Тесла?

   Микола Дмитрович Пільчиков народився 9 травня 1857 року в Полтавській губернії. Рано втратив матір і ріс, за словами біографа, "на руках батька", викладача історії і політичної економії Полтавського кадетського корпусу. З дитинства відрізнявся він "талановитістю до наук", особливо до фізики і математики. Отже, зовсім не випадково, вступаючи до Харківського університету (нині {Харківський національний університет ім. Каразіна}), обрав фізико-математичний факультет. Наукові дослідження почав в студентські роки. Зокрема, він досліджував запис звуку (ще до появи в Європі фонографа Едісона!). Після завершення навчання в 1880 році він був залишений при університеті "для приготування до професорського звання". В цьому ж році виходить в світ його наукова монографія "Рефрактор з порожнистою чечевицею для визначення показника заломлення світла в рідині і методика оптичного аналізу".
   В 1883-1884 роках молодий вчений бере участь в експедиції, що досліджує Курську магнітну аномалію. Провівши 71 серію спостережень, він знайшов її нові райони і одним з перших зазначив те, що причина аномалії - поклади залізняку. За ці дослідження він був нагороджений Великою Срібною медаллю Російського географічного товариства. В 1885 М.Д. Пільчикова призначають приват-доцентом Харківського університету. Ще через рік в Петербурзькому університеті він захищає дисертацію на тему "Матеріали щодо питання про місячні аномалії земного магнетизму" і одержує звання магістра фізики і фізичної географії. В період з 1881 по 1888 рік Микола Пільчиков створює 18 наукових праць, винаходить 9 фізичних і фізико-хімічних приладів, серед яких рефрактометр для рідин, що набув визнання в Росії і за кордоном.

Мал. 1. М.Д. Пільчиков

   В 1888 році магістра Пільчикова відряджають до Парижа. Проходячи стажування в Паризькій магнітній обсерваторії, молодий вчений знаходить і виправляє помилки в конструкції сейсмографа. Після цього випадку слава про нього швидко розповсюджується у науковому світі. Микола Пільчиков також проходить стажування в лабораторіях провідних фізиків того часу: Г. Ліппмана (згодом Нобелівського лауреата), А. Корню, Н. Маскара. Під час навчання у Франції Пільчиков провів безліч важливих досліджень в області електрохімії, розробив ефективний оптико-гальванічний спосіб вивчення процесу електролізу, виступав з доповідями про результати досліджень на Міжнародному конгресі електриків, Міжнародному метеорологічному з'їзді, був удостоєний членства у Французькому фізичному товаристві і Міжнародному товаристві електриків.
   Після повернення в Харків, Пільчиков стає професором Харківського університету і починає викладати фізику і метеорологію, проводить дослідження щодо поляризації світла і атмосферній оптики. В 1891 році він заснував університетську метеорологічною станцію (зараз розташована в саду Шевченка біля ХНУ). Вчений закликав до вивчення верхніх шарів атмосфери за допомогою стратостатів і розробив конструкцію одного з них. Для захисту від низького тиску Пільчиков пропонував одягнути аеронавта в скафандр, який складався з двох герметично сполучених частин з оглядовими віконцями. Таким чином, ще в кінці минулого століття ним була обґрунтована і запропонована ідея висотного скафандра, яку стало можливо реалізувати багатьма роками пізніше за часів освоєння космічного простору.
   В цей же період М. Пільчиковим був винайдений інклінатор новій конструкції (прилад для вимірювання магнітного нахилу), однонитковий сейсмограф, вдосконалені кілька метеорологічних приладів. Але педагогічна діяльність не заважає йому займатися наукою. Професор бере участь в роботі численних міжнародних з'їздів і конференцій в Парижі, Льєжі, Москві, Петербурзі, Києві. Його обирають членом ради Тулузької академії наук, Російського фізико-хімічного товариства і інших наукових організацій Росії, Франції, Німеччини, Австрії.
   В 1894 році вчений залишає Харків і якийсь час працює в Одесі в Імператорському Новоросійському університеті (нині Одеський національний університет ім. Мечникова). В 1896 році дізнавшись про відкриття Х-променів Рентгеном, Пільчиков починає цікавитися цим явищем, і винаходить лампу власної конструкції, узявши за основу лампу {І. Пулюя}. Конструкція Пільчикова відрізнялася наявністю увігнутого антикатода, який концентрував промені. Лампа одержала назву "фокус-трубки Пільчикова". З її допомогою він досліджує Х-промені і відкриває ряд невідомих тоді закономірностей. В цьому ж році М. Пільчиков публікує доповідь про наукове відкриття: на основі використання оптико-гальванічного способу дослідження електролізу отримана можливість фіксувати зображення предметів шляхом нарощування рельєфу на металевих пластинах. Це явище учений назвав фотогальванографією або електрофотографуванням.
   В ці ж роки Микола Дмитрович проводить перші експерименти з радіоуправління на відстані. На відміну від дослідів Марконі і Попова, які прагнули домогтися якомога більшої відстані для передачі радіосигналу, а також Тесли, який захопився передачею енергії на відстань, Микола Дмитрович намагається знайти відповідь на таке питання: "яким чином бездротову передачу електричної енергії відокремити від пертурбацій, заподіяних електричними хвилями". Іншими словами, він розробляє прилад, який фільтрує радіохвилі, що доходять до нього, і дає доступ до діючого механізму тільки тим сигналам, які відправив власник приладу. Тобто Пільчиков вперше створив прилад здатний настроюватися на певну хвилю.
   В Російському державному військово-історичному архіві (Москва) дотепер зберігається листування професора Пільчикова з військовим міністром Російської імперії А. Н. Куропаткіним. Вчений пише:
"... проведені мною дослідження з питання бездротової електричної передачі енергії привели мене до результатів, які на мою думку я не маю право використовувати за кордоном, не запропонувавши їх перш за все на Ваш розсуд.
  Тоді як Марконі і Попов прагнули досягти можливо більшій відстані передачі сигналів, я розробляв питання про те, яким чином бездротову електричну передачу енергії... відокремити від пертурбацій, заподіюваних дією сторонніх електричних хвиль.
   Після досить тривалих теоретичних і практичних  досліджень я дійшов висновку, що прилад, який сприймає дію електричних хвиль, повинен бути неодмінно обладнаний особливим охоронним снарядом-протектором, який, фільтруючи електричні хвилі, що доходять до нього, давав би доступ до діючого механізму лише тим хвилям, які послані нами...
   На моїй публічній лекції 25 березня минулого року (1898 р.), відомості про яку наведені в доданому примірнику №425 "Одесского обозрения", мною були за допомогою електронних хвиль, що йшли крізь стіни залу, в яких стояли прилади, виконані, між іншим, такі досліди:
- ввімкнені вогні моделі маяка;
- зроблений постріл з невеликої гармати;
- підірвана міна в штучному басейні, влаштованому в залі, причому затонула маленька яхта;
- приведена в рух модель залізничного семафора".
   Вчений також писав, що його метод "бездротової електричної передачі енергії надасть можливість підривати міни на значній відстані, не маючи з ними ніякого сполучення кабелем або дротом, дозволить створити мінні човни, які без єдиної людини наздоганятимуть ворожі кораблі і топитимуть їх, побудувати керовані по радіо сухопутні міноносці, здатні рухатися попереду атакуючих і руйнувати укріплення".
   Схожими дослідженнями незалежно від Пільчикова займався Нікола Тесла в США. 1 липня 1898 року він подав заявку на патент, в якій описував систему радіоуправління кораблем. Пільчиков же цього не знав і патентувати свої розробки не став, сподіваючись поставити їх на службу військовому відомству Росії. Але якщо Тесла одержавши патент, зміг залучити мільйони доларів інвестицій для реалізації свого проекту, то Пільчикову довелося боротися з бюрократією і відписками.
   Відповідь на свою першу доповідну записку військовому міністру Микола Дмитрович одержав досить швидко. Головне інженерне управління просило повідомити більш докладні відомості про винахід. У відповідь професор повідомив, що розробив декілька видів протектора різного призначення: для мін, які можна було підривати всі одночасно або в будь-якій комбінації, торпед, "мінних автомобілів". Знову повторив, що відмовляється впроваджувати свій винахід за кордоном, оскільки, "знайшовши використання в іноземній армії і флоті, він міг би завдати нам шкоди". Винахід свій він оцінював в 150 тисяч рублів, але просив асигнувати поки лише десяту частину для виготовлення приладів і проведення дослідів.
   Пройшло півтора року, а відповіді все не було. Винахідник вирішив нагадати про себе і 12 вересня 1900 року знову звернувся до військового міністра. Він скаржився, що, так довго не одержуючи ніякої звістки про стан справи, знаходиться у важкому становищі невизначеності, писав, що в Америці і Європі інженери марно шукають рішення питання, яке він ще два роки тому міг надати військовому міністерству. На закінчення погоджувався понизити вартість свого винаходу до 100 тисяч рублів з розстрочкою на п'ять років, причому ці гроші призначав не для себе, а для потреб фізичної лабораторії Новоросійського університету в Одесі. Лише через чотири місяці надійшла відповідь Головного інженерного управління. У Пільчикова знову зажадали роз'яснення. І знову, вже утретє, йому довелося пояснювати, в чому полягає суть його пропозиції. Тепер він просив субсидію хоча б в 5 тисяч рублів та приблизно стільки ж на споруду невеликого керованого по радіо судна. "Якби Військове міністерство, - писав винахідник 26 січня 1901 року, - знайшло можливість асигнувати особливу суму - близько п'яти або шести тисяч - на побудову маленького телеавтомоторного катера (великий обійшовся б тисяч в десять), то я вважав би за найбільше щастя зайнятися обладнанням оного з тим, щоб під час майбутнього осіннього перебування Государя в Лівадії доставити можливість Його Державній Руці натисненням ключа електричного осцилятора приводити до берегів Лівадії або відсилати у відкрите море цей автомоторний катер".
   Схоже, що згадка про "Державну руку Государя" вплинула на бюрократів. Військове відомство згодилося виділити гроші, на "відсилання в море катера Державною Рукою", але чиновники вважали, що Пільчиков просить дуже багато для такої розваги, і, тому, вирішили звернутися в Морське міністерство, з тим щоб поділити витрати навпіл. На початку 1902 року Пільчиков, що знаходився тоді в Петербурзі на 11-му з'їзді російських природодослідників і лікарів, був запрошений в Морський технічний комітет, де детально розповів про свій протектор. Незабаром управляючий Морським міністерством віце-адмірал П.П. Тиртов дав згоду на половину витрат, побачивши в цій затії не тільки спосіб розважити Государя. Але тут Військове міністерство раптом відмовилося брати участь в дослідах, вважаючи їх неперспективними. Поки йшли переговори і тягнулося листування, Микола Дмитрович повернувся з Одеси до Харкова і став професором недавно заснованого Харківського технологічного інституту.
   Доповідну записку Пільчикова в Морському міністерстві уважно вивчала спеціальна комісія, в складі якої був і відомий А.С. Попов. Саме він в своєму відгуку написав: "питання про захист радіоліній від перешкод за допомогою зробленого професором пристрою заслуговує уваги". Після такого висновку міністр ухвалив: "виділити професору Пільчикову 5 тисяч рублів для будівництва 2-х станцій, розробки приладів і на необхідні роз'їзди. А також 18 акумуляторів зразка мінного офіцерського класу. Виділити на 1 місяць в кінці 1902 року один з кораблів Чорноморського флоту і призначити в допомогу одного з морських офіцерів".
   Справа рушила з місця. Вченому надали невелике судно "Дністер" на якому була встановлена апаратура. Експеримент відбувся в Севастополі в серпні 1903 року у присутності винахідника. Радіосигнали посилалися з Херсонеського маяка, а приймалися в морі, на "Дністрі". При цьому вдалося принаймні в три рази збільшити дальність передачі. "Дослідження принесли велику користь", - докладав в Морський технічний комітет Головний командир Чорноморського флоту. Але російсько-японська війна, що почалася, перервала випробування, проте Микола Дмитрович не переривав своїх досліджень до самої смерті. Для цієї мети в Харківському технологічному інституті він обладнав радіостанцію з величезною на ті часи антеною в 25 метрів заввишки.
   В архівах Військового міністерства збереглися відомості про те, що на початку вересня 1904 року командуючий Тихоокеанським флотом дякував професорові М.Д. Пільчикову за допомогу. В чому саме полягала допомога Пільчикова флоту достеменно невідомо, але саме в цей час професором була створена система радіоуправління мінними загородами, тому можна припускати, що подяка була якось пов'язана з цією обставиною.
   Під керівництвом професора Пільчикова фізична лабораторія Харківського технологічного інституту стала самою оснащеною серед навчальних закладів Російської імперії. Вчений організував видання інститутської газети "Известия Харьковского технологического института" і став головним її редактором. За власні кошти  він купив автомобіль і обладнав на ньому першу пересувну радіостанцію.

Мал. 2. Фізична лабораторія Харківського технологічного інституту
(фото початку ХХ століття) 

   Будучи всебічно розвиненою особистістю, професор Пільчиков, як і його батько Дмитро Павлович Пільчиков - педагог і суспільний діяч, активний член Кирило-Мефодієвського товариства, присвячував життя не тільки науці, але і діяльності на благо рідного краю. Він чудово грав на скрипці, захоплювався живописом, писав вірші, переклав українською декілька поем різних авторів, видати яких не було можливості через заборону української мови, що діяла до 1905 року.
   В цей час на посаду директора Технологічного інституту призначають М.М. Шиллера. Новий директор прийняв на роботу надмірно завзятого інспектора. Подібно Долорес Амбрідж з книг про Гарі Потера, новий інспектор починає вводити в інституті казармовий устрій, починається стеження за студентами і викладачами, процвітають доноси. У відповідь на нові порядки 2 березня 1904 року студенти влаштовують збори, що були розігнані поліцією. Але цим справа не закінчується – директор підписує наказ про масове виключення студентів з інституту і про припинення навчального процесу. Вісімнадцять професорів в листі до міністерства зажадали відміну репресій. У відповідь на це адміністрація інституту оголошує викладачам догану. На знак протесту вони йдуть з інституту. Микола Дмитрович не приховує свого ставлення до подій, що відбуваються, і в своїх листах в міністерство намагається добитися звільнення Шиллера та повернення звільнених педагогів. Відносини між Пільчиковим і Шиллером різко погіршуються, директор видає указ, в якому забороняє їзду на автомобілі територією інституту, що фактично унеможливлює проведення дослідів з пересувною радіостанцією. На знак протесту Пільчиков припиняє участь у засіданнях навального комітету. Неможливість продовжувати наукову роботу, постійний психологічний тиск і скандали морально вимотують професора.
   4 травня 1903 року Микола Дмитрович приїхав з невеличкою валізою в лікарню нервових і душевних хвороб й заявив, що йому необхідно пожити якийсь час в тиші і спокої. Доктор І.Я. Платонов оглянув нового пацієнта. Той був задумливий, скаржився на перевтому, але був фізично здоровий.

   Далі відбувалися незвичайні події ...

   Розташували вченого в окремій палаті на другому поверсі. День 5 травня він провів спокійно. Об 11 годині вечора ліг спати, замкнувши двері. Пацієнт, що жив у сусідній палаті, потім розказував, що приблизно о сьомій ранку 6 травня він почув за стіною звук, схожий на постріл, а потім - коротке хрипіння. Запідозривши недобре, хворий покликав лікаря. Зламавши замкнуті зсередини двері, перелякані медики побачили лежачого на ліжку Пільчикова. Якби не різкий запах пороху і яскрава червона пляма, що розпливалася на білій сорочці, цілком можна б було припустити, що він спить. Отямившись від переляку лікарі побачили револьвер "Бульдог", що акуратно лежав поряд із склянкою недопитого чаю на лікарняній тумбочці. Револьвер знаходився в декількох метрах від трупа і став найбільшою загадкою для судових медиків. Смерть при такому пораненні наступає миттєво - куля пройшла крізь серце. Але як хворий після пострілу міг акуратно покласти зброю на тумбочку, а потім повернутися і лягти в ліжко?
   До сьогоднішнього дня не отримані відповіді на питання: хто натиснув на спусковий гачок револьвера? Дактилоскопію з невідомих причин не проводили. Чи брав учений з собою в лікарню матеріали своїх досліджень? Після його смерті їх так і не вдалося знайти.
   Серед речей вченого знайшли лист на ім'я П.М. Мухачева, в якому він прохав "на випадок можливих в його житті подій" передати Харківському університету бібліотеку, а за рахунок власних грошових заощаджень в банку організувати премії студентам за кращі дипломні роботи.
   В 1943 році ідеї професора Пільчикова були покладені в основу блискучої операції радянської контррозвідки - керований по радіо з Воронежа вибух штабу генерала фон Брауна, що знаходився в окупованому Харкові.

Радимо ознайомитись з іншими статтями про великих винахідників та їх винаходи:

1. {Таємниці винаходів Ніколи Тесли }

2. {Іван Пулюй - український винахідник Х-променів }

3. {Забуті винаходи Герона Александрійського }

4. {Історія винайдення ліфта }

5. {Хто винайшов телефон?}
 

Автор: Дмитро Романенко

Опубліковано: 15.04.2009

Навіщо реєструють торговельну марку? Найчастіше, зазначають декілька причин:

1. Захистити ім'я свого бізнесу свідоцтвом на торговельну марку, і, при цьому, одержати:
 - право на використання торговельної марки;
 - виняткове право дозволяти використання торговельної марки;
 - виняткове право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, у тому числі забороняти таке використання, тощо.

2. Заощадити гроші на рекламі, рекламуючи торговельну марку, а не кожний товар окремо.

3. Одержати право на реєстрацію домену .UA.

4. Поставити на баланс підприємства торговельну марку як нематеріальний актив, і, таким чином, забезпечити:
 - залучення необхідних фінансових ресурсів, наприклад, кредиту під заставу торговельної марки;
 - більш ефективну оцінку вартості активів і, як результат, формування оптимальної структури капіталу;
 - оптимізацію оподаткування, оскільки торговельна марка зменшує дохід, що підлягає оподаткуванню, на суму амортизаційних відрахувань.

5. Забезпечити успішний розвиток сучасних форм бізнесу на основі передачі прав інтелектуальної власності на торговельну марку (франчайзинг, передача прав за ліцензією, тощо).

6. Внести торговельну марку в митний реєстр і перешкоджати ввезенню в країну підробок, що імітують вашу продукцію.

   Подана заявка, сплачені збори, триває експертиза. І ось, нарешті, одержано свідоцтво на торговельну марку. Торговельна марка використовується все активніше, все більше розгортається рекламна компанія, торговельна марка друкується на етикетках і на рекламних листівках, показується на телебаченні. Незабаром її вже знають всі: від малого до старого. Успіх! Так вважатиме багато людей і вони майже не помиляться. Широка популярність торговельної марки - безперечне досягнення маркетологів і рекламістів будь-якої компанії. Проте, як і все в цьому житті, популярність добра лише в певних межах.
  Декому  може здаватися дивним, але надмірна популярність торговельної марки за певних умов може стати небажаним чинником для компанії. Справа в тому, що іноді товар, який позначається торговельною маркою, втрачає свою первинну назву і в думках і вустах людей одержує вже нову назву, яка співпадає з торговельною маркою компанії виробника. Простіше кажучи, торговельна марка стає загальним ім'ям і починає позначати не товар певного виробника, а всю товарну категорію (тобто торговельна марка стає родовою назвою).  Загальними можуть стати торговельні марки монополістів або абсолютних лідерів товарної категорії, а також компаній, які випускають принципово новий товар.

   Перехід торговельної марки в родові назви спочатку йде на користь компанії завдяки ототожненню в свідомості споживача торговельної марки  з категорією в цілому. Наприклад, в Україні і багатьох країнах колишнього СРСР "памперсами" називають всі підгузники з вологопоглинаючим  шаром, а не тільки вироби Pampers компанії Procter & Gamble. Інший загальновідомий приклад: всі копіювальні пристрої зазвичай називають "ксероксами", незалежно від того, чи вироблені вони компанією  Xerox або будь-якою іншою. З'явилося навіть дієслово "ксерити" - робити копії документів.
   Проте, це явище таїть певну небезпеку, оскільки перехід торговельної марки в загальне вживання як назви товарної категорії може привести до припинення правового захисту такої торговельної марки і відкриває можливість її використовування будь-якому виробнику. Як правило, компанії-виробники, чиїм торговельним маркам загрожує перехід в категорію родових назв, вчиняють певні дії з метою недопущення цього. Інколи вони досягають успіху, але далеко не завжди. Прикладом успішної протидії перетворенню торговельної марки в родове поняття знову стала політика компанії Xerox. Їй вдалося викоренити загальне ім'я "хеrox" з англійської мови, замінивши його на "photocopier /photocopy". Проте, зворотних прикладів набагато більше.
   В судовій практиці відомо багато випадків, коли власники торговельних марок, за рішенням суду, позбавлялися виняткових прав на їх використання через те, що торговельна марка втрачала свою функцію ідентифікації конкретного товару фірми і перетворювався на родове поняття. Зокрема, це відбулося з такими торговельними марками, як "Аспірин", "Целулоїд", "Лінолеум", "Нейлон".
   Компанія King-Seeley Thermos Co., яка є власником торговельних марок "Thermos", декілька десятиріч безуспішно намагалася заборонити іншим виробникам вакуумних посудин використовувати слово "термос" для позначення своєї продукції.

Наводимо перелік торговельних марок, які перетворилися на родові поняття в українській мові.

Акваланг (Aqua-Lung) - апарат для дихання під водою. Зараз товарний знак Aqua-Lung належить U.S. Divers.

Аспірин (Aspirin) - ацетилсалицилова кислота (протизапальні, жарознижуючі і болезаспокійливі ліки). Товарний знак Bayer.

Аеробус (Airbus) - широкофюзеляжний пасажирський літак. В СРСР аеробусами називали всі великі пасажирські літаки. Торговельна марка компанії Airbus S.A.S .

Вазелін (Vaseline) - продукт переробки нафти, що використовується в косметичному виробництві. Є торговельною маркою косметики фірми Unilever.

Геркулес - вівсяні пластівці (на честь крупи "Геркулес", популярної в СРСР).

Героїн (Heroin) - опіоїд, який спочатку застосовувався як сильне знеболююче. Був торговельною маркою компанії  Bayer.

Грамофон (Gramophone) - механічний пристрій для відтворення грамзаписів. Компанія Gramophone була створена Емілем Берлінером на противагу Едісону і була першою, хто розпочав випуск аудіозаписів на пласкому диску. В 1931 році компанії Gramophone і Graphophone злилися в EMI. Слово Gramophone визнано загальним ім'ям.

Джакузі (Jacuzzi) - гідромасажна ванна. Власник - фірма Jacuzzi Inc. існує і понині.

Джип (Jeep) - позашляховик. Слово утворено від абревіатури JP (Джей-пі) в назві автомобіля "Willys JP", що випускався компанією "Willys" під час Другої Світової війни. Товарний знак Daimler Chrysler.

Диктофон (Dictaphone) - пристрій для запису мови.  Компанія Dictaphone за свою історію кілька разів змінювала власника, і зараз входить до складу Nuance Communications.

Діхлофос - будь-який інсектицид в аерозольній упаковці. Одержав свою назву через радянський інсектицид "Діхлофос".

Ескалатор (Escalator) - підйомно-транспортна машина у вигляді нахиленої на 30-35° до горизонту сходів із ступенями, що рухаються, для переміщення людей з одного рівня на іншій. Слово "ескалатор" було торговельною маркою, що спочатку належала Чарльзу Сибергеру (зареєстрована в 1900 році), потім була передана компанії Otis Elevator Co . В 1950 році слово визнано родовим поняттям.

Ескімо (фр. esquimau) - вершкове морозиво на паличці, покрите шоколадною глазур'ю. Винайдено в першій половині 1920-х років компанією Gervais (нині належить концерну Danone).

Жумар (Jumar) - в альпінізмі і спелеології пристрій для підйому по мотузці. Названий на честь швейцарської фабрики Jumar.

Йо-йо (Yo-Yo) - іграшка, маховик на мотузці. Одержала назву на честь Yo-Yo Manufacturing Company (відкрита в 1928). В 1965 році суд визнав, що слово "Yo-Yo" є загальним ім'ям.

Карт (Go-Kart) - легкий гоночний автомобіль. Фірма Go-Kart збанкрутіла в 1962 р.

Кевлар (Kevlar) - міцне синтетичне волокно, що використовується для бронежилетів, композитних матеріалів, тощо. Є торговельною маркою компанії DuPont.

Кеди (Keds) - легке спортивне взуття. Слово "кеди" походить від американської взуттєвої фірми Keds, заснованої в 1916 р.

Ксерокс (Xerox) - електрографічний копіювальний апарат.  Фірма Xerox існує і понині.

Лайкра (Lycra) -  синтетичне волокно, еластомірна нитка, вживана для шиття одягу.  Торговельна марка належить фірмі Invista, нині підрозділу Koch Industries.

Лейкопластир (Leukoplast) - медичний пластир для кріплення пов'язок. З 1921 до 2003 року торговельна марка належала Beiersdorf AG, а з 2003 - фірмі BSN medical GmbH.

Лінолеум (Linoleum) - гнучке покриття для підлоги, колишня торговельна марка компанії American Linoleum Company.

Локомобіль (Locomobile) - екіпаж з паровим двигуном для пересування безрейковими шляхами. Також локомобілем називають транспортний засіб, що може пересуватися як рейками, так і звичайним шляхом.  В 1899-1929 роках в США існувала фірма Locomobile.

Магнітофон (Magnetophon) - пристрій для запису звуку на магнітну стрічку і його відтворення. Торговельна марка першого комерційного пристрою для запису звуку на магнітну стрічку німецької компанії AEG (ліквідована в 1997), випущеного в 1935.

Мультілок (Mul-T-Lock) - автомобільний замок високої надійності. Фірма Mul-T-Lock існує і понині.

Наган (Nagant) - револьвер. Модель револьвера, створена Леоном Наганом (Бельгія, 1892). Завдяки громадянській війні, назва "наган" закріпилася за будь-яким револьвером (не тільки системи Нагана). Зараз слово майже втратило статус загального імені.

Нейлон (Nylon) - синтетичний поліамід, використовується у виробництві хімічних волокон, що йдуть на виготовлення тканин різних типів. Торговельна марка компанії DuPont.

Новокаїн (Novocaine) - знеболюючі ліки (непатентована назва – "прокаїн").

Одеколон (Eau de Cologne) - буквально: кельнська вода. Парфумерна продукція для чоловіків. Є торговельною маркою, що належить спадкоємцям Іоганна Фаріни.

Памперси (Pampers) - одноразові підгузники з вологопоглинаючим шаром. Торговельна марка компанії Procter & Gamble.

Патефон -  переносний компактний грамофон фірми "Пате". Відповідно грамофонні пластинки до нього носили офіційну назву "диск Пате".

Плексиглас (Plexiglas) - органічне скло, прозорий органічний матеріал.

Полароїд (Polaroid ) - фотоапарат, що дає фотографію одразу ж після зйомки. Торговельна марка фірми Polaroid.

Примус (Primus) - гасовий пальник для приготування їжі. Торговельна марка компанії Primus AB.

Різограф (Risograph) - дуплікатор, копіювальний апарат, що використовує метод трафаретного друку. Торговельна марка компанії RISO Inc.

Скотч (Scotch) - прозора липка стрічка. Торговельна марка компанії 3M.

Суперклей (Super Glue) - етилціанакрилат, клей, що швидко схоплюється.  Фірма Super Glue Corp. існує і понині.

Спірограф (Spirograph) - дитяча іграшка, вживана для побудови красивих спіральних ліній. Торговельна марка компанії Hasbro.

Тамагочі (Tamagotchi) - віртуальний домашній вихованець - електронна іграшка або комп'ютерна гра. Торговельна марка компанії Bandai. Іноді, щоб уникнути конфліктів з правовласником, пишуть "тамагучі".

Телетайп (Teletype) - пристрій, що друкує текст на стрічці. Фірма Teletype Co. існує і понині, спеціалізується на навігаційній апаратурі.

Телетекст (Teletext Ltd.) - система передачі структурованих текстових сторінок паралельно стандартному аналоговому телевізійному сигналу. Фірма Teletext Ltd. існує і понині, спеціалізується на супутниковому телебаченні.

Термос (Thermos) - судина Дьюара (вакуумна судина), призначена для теплоізоляції продуктів харчування. Торговельна марка компанії Thermos GmbH. В багатьох країнах слово визнане загальним ім'ям і втратило статус торговельної марки.

Тефлон (Teflon) - фторопласт, з'єднання (CF2) n, вживане як антипригарне покриття для сковорідок і інертне покриття в хімічній промисловості. Торговельна марка компанії DuPont.

Унітаз (Unitas) - в туалеті раковина для стоку сечі і калу. До революції 1917 року імпортувався в Російську імперію фірмою Unitas ("Єдність").

Фломастер (Flo-Master)  - інструмент малювання за допомогою фарби, що стікає з резервуару. Був винайдений німецькою фірмою Edding в 1960 році.

Фреон (Freon) - хладагент. Торговельна марка компанії знак DuPont.
 

Який взаємозв'язок між торговельними марками і доменними іменами? Чи можна боротися з кіберсквоттерами?

Добірку патентів підготував Дмитро Романенко

Вперше опубліковано: 03.04.2008

   Прийнятий в Росії у 1992 році Патентний закон нарешті дозволив всім охочим одержувати на свої винаходи, патенти - документи, що закріплюють права монопольного використання винаходу (як відомо, в СРСР всі права на винахід відходили державі). Разом із сплеском інтересу до навколонаукових і псевдонаукових галузей це призвело до появи низки патентів на різні способи лікування від усіх хвороб за допомогою всіляких "торсіонних полів", "біокоректорів", "лікувальних пірамід" та іншої містики.

   Пропонуємо ознайомитися з декількома найбільш безглуздими патентами, а почнемо з профілактики отруєнь харчовими продуктами.

Патент №2056111
"Пристрій для запобігання отруєння людини токсичними речовинами, присутніми в продуктах харчування"

   Ніякі отрути більше не страшні тому, хто має цей унікальний пристрій, випробуваний, як запевняє автор "в Інституті Космічної Медицини під керівництвом зав. лабораторією, ст. наукового співробітника, к.м.н. В.Я.Калягіна". Пристрій, що складений з шести пластин, кожна з яких виконана у формі трикутника, очищає продукти і воду від: радіації, важких металів, пестицидів, гербіцидів та інш., і збільшує позитивний енергетичний потенціал від 10 до 500 разів. Продукти харчування треба лише на 15 хвилин покласти в центр цього пристрою .

   Винахід стане в нагоді російським дисидентам. Тепер вони можуть сміливо пити чай і не боятися, {що агенти ФСБ чимось їх отруять}.

 Патент № 2083239
"Спосіб симптоматичного лікування захворювань"

   Автор пропонує проводити лікування за допомогою осикової палички, "яку підносять до тіла пацієнта нижнім кінцем, відповідним нижній частині дерева, виконуючи послідовні плавні поступальні рухи паличкою зверху вниз і у зворотному напрямі".
   В цьому патенті зазначений навіть розмір паличок: "діаметр паличок звичайно складає 5-30 мм, а довжина 100-200 мм Термін служби однієї осикової палички складає 20-40 сеансів лікування, які в середньому тривають в межах 5-30 мін. Строк роботи однією паличкою складає 10-20 годин. Термін зберігання правильно виготовлених паличок не обмежений". Паличка - це серйозний інструмент діагностики і лікування, тому заготовлювати її треба не коли захочеться, а обов'язково на молодика.
   Якщо вам не допомогло лікування осиковою паличкою, то напевно наступний патент відновить ваші життєві сили.

 Патент № 2141362
"Спосіб С.А. Шосталь - І.С.Репкина посилення життєдіяльності організму"

    "Спосіб посилення життєдіяльності організму полягає в тому, що тіло пацієнта на час процедури розташовують усередині просторової геометричної форми, як форму використовують панцир черепахи або його модель, а пацієнта розташовують і орієнтують щодо панцира аналогічно природному розташуванню тіла черепахи усередині панцира. Панцир натуральної черепахи підбирають за умови можливо більшій близькості чисельних значень маси тіл пацієнта і черепахи і умови часткового або повного накриття пацієнта. Крім того, панцир натуральної черепахи підбирають за умови пропорційності віку пацієнта і черепахи відносно віків досягнення зрілості".

   Винахідники радять "переважно використовувати натуральні панцирі черепах, наприклад гігантських, таких як грифова (Macroclemys temmincki), слоняча (G. elephantopus) з довжиною карапакса 1,5 м і більше".

Патент № 2154984
"Спосіб підбору лікарського препарату і його дози"

   Винахідники пропонують поставити діагноз пацієнтові, а потім визначити, хто ж на нього негативно впливає. "Слід зазначити, що негативно можуть впливати не тільки живі, але і мертві. Якщо людина перед смертю подумала про іншу людину, то між ними формується енергоінформаційний канал, яким при розкладанні організму йде енергія, що призводить до зменшення розмірів біополя". Для того, щоб позбутися шкідливого впливу, автори пропонують на фотографію цього "енерговампіра" накласти ікону і прочитати три рази молитву, яка цій іконі відповідає. Таблиці ілюструють унікальну ефективність винаходу.

   Нажаль, автори чомусь не здогадалися, що їх спосіб не діятиме на мусульман, буддистів, індуїстів, вогнепоклонників, жерців культу вуду і всіх інших представників нехристиянського віросповідання.

Патент № 2144388
"Матеріал для перетворення негативного біополя"

   При створенні винаходу ставилася задача одержати матеріал з такими характеристиками, які дозволяють використовувати його як перетворювач геопатогенних зон в сприятливі. "Це досягається тим, що з метою додання матеріалу нових властивостей його обробляють у водно-крохмальному середовищі при температурі від 22 до 100oС при безперервному перемішуванні, потім віджимають і просушують, при цьому на 1 кг матеріалу (бавовняної тканини) використовують 100 г картопляного крохмалю і 10 л води".
   Як бачите, все геніально просто: достатньо лише прокип'ятити будь-яку тканину в крохмальному розчині, і всі проблеми, викликані "негативними" енергіями тут же зникнуть.
  Більш того, розвісивши на балконі накрохмалену білизну ви зцілите від хвороб не тільки себе, але і всіх сусідів: "достатньо в одній квартирі багатоповерхового будинку використати цей матеріал, як всі квартири, розташовані поверхами нижче і вище, матимуть позитивне біополе, тобто квартири перетворяться з "ракових" в сприятливі для здоров'я".

Патент № 2109451
"Концентратор і акумулятор біологічної та и космічної енергії"

    Автор цього винаходу вирішив поставити на службу людству космічні технології, але не схотів зв'язуватися зі складною і дорогою апаратурою, а пішов найпростішим шляхом. Його акумулятор виконаний у вигляді "круглого, прямокутного або іншої форми тіла з діелектричного матеріалу, наприклад борошна, на нижній поверхні якого розташовані канавки, що мають форму змійки, і виступи".

вид знизу

вид збоку

    На малюнках видно, що запатентований пристрій є булкою. Булка не проста, а космічна! Як запевняє автор, ця космічна булка "самозберігається від псування, а при вживанні в їжу акумульована в ній космічна і біологічна енергія комплексно впливає на організм людини".

Патент №2139106
"Концентратор космічної енергії"

   Автор цього винаходу вирішив модернізувати ідею космічної булки. Його концентратор призначений "для насичення будь-яких рідких і сипких харчових продуктів, косметики і ліків космічною і біологічною енергією з метою захисту від псування і додання ним або посилення їх лікувальних властивостей". Пристрій вражає простотою своєї конструкції і є етикеткою з малюнком у вигляді кількох змійок.

    Як запевняє автор, "акумульована продуктом біологічна і космічна енергія впливає на мікроорганізми, що викликають псування продукту, а при вживанні його в їжу без теплової обробки, нанесенні на шкіру кремів, мазей, прийомі ліків усередину комплексно впливають на організм людини, виконуючи профілактичну дію, зменшуючи або повністю ліквідовуючи різні недуги, такі як серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, гіпертонію і гіпотонію, артроз, холецистит і інші хвороби".
   Приклейте цю смугасту етикетку на будь-яку річ, і вона стане цілющою! Логічно припустити, що краще всього приклеїти цю етикетку на себе (наприклад, на лоб), щоб цілюща космічна енергія поступала безпосередньо в тіло. Проте, винахідник чомусь до цього не додумався.

Патент №2139107
"Спосіб перетворення геопатогенних зон в сприятливі на величезних територіях"

   Цей винахідник вирішив не займатися дрібницями: якщо вже лікувати і оздоровлювати, то глобально. Суть способу полягає в наступному: "бурять свердловину, опускають сталеву арматуру до контакту з геопатогенною зоною, а на верхній ділянці до арматури кріплять за допомогою фольги природний мінерал. В результаті взаємодії полів через металевий провідник (а не через ефір) всі геопатогенні зони, зв'язані між собою вторинними випромінювачами-провідниками (підземна вода, газ, нафта, різні руди, рідкісні метали і ін.), перетворяться в сприятливі. Технічним результатом є підвищення ефективності дії на великих територіях".
   Варто тільки реалізувати запатентований спосіб, і можна за непотрібністю закривати районні лікарні. Яка економія бюджетних засобів!
  Необхідно зазначити, що, схоже, наразі здоровий глузд в Роспатенті переміг. Тепер при проведенні експертизи заявок на винаходи, що стосуються "біополя", "негативного" випромінювання, "вампиризму" та іншої містики, експерти вказують заявникові на неприпустимість використовування в тексті заявки понять, віднесених в науково-технічній літературі до ненаукових. Чи будуть і надалі видаватися подібні патенти? Побачимо ...

Примітка.
Ця публікація є особистою, суб'єктивною думкою автора щодо технічного рівня та корисності зазначених в ній об'єктів, і базується виключно на суб'єктивному розумінні автором здорового глузду й базового університетського курсу фізики. Технічна експертиза і випробування наведених в патентах об'єктів не проводилась.

Радимо ознайомитись з іншими аналогічними добірками патентів:

1. {Найбезглуздіші патенти США }
2. {Товариство Чіндогу - товариство нікчемних винаходів}
3. {Найбезглуздіші патенти України }
4. {Найбезглуздіші патенти Європи}

Prior tempore - potior jure

Моральні принципи

Робота з інтелектуальною власністю завжди пов’язана з конфіденційною інформацією, яку нам довіряють клієнти. У своїй роботі ми дотримуємось таких моральних принципів:

  • легальність
  • конфіденційність
  • фінансова прозорість
  • індивідуальний підхід
  • порядність
  • своєчасність
X

Right Click

No right click